Програма цьогорічного виховно-відпочинкового табору старшого юнацтва «Авангард» була присвячена героїко-історичній тематиці. За час таборування було розглянуто життя, вчинки ключових постатей в історії України. Княгиня Ольга, Володимир Великий, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Тарас Шевченко, Микола Міхновський, Дмитро Вітовський, Олена Степанів, Василь Вишиваний, Степан Бандера, Роман Шухевич, Василь Стус, Алла Горська – вони герої чи героїчні постаті? І взагалі, хто такі герої? Які вони? І чи існує феномен геройства? Які вони ті українські герої? Протягом двох тижнів на гутірках, під час бесід, дискусій, дебатів та презентацій проектів ми намагались знайти відповіді на ці запитання.

Завданням таборового іспиту для юнацтва було викласти на папері свої роздуми на тему: «Герой – хто він?». Отож, пропонуємо Вашій увазі 12 найкращих робіт.

Голова КВР подр. Іра Лиса

Герой

Я усвідомив, що герой – це та людина, яка здійснює великі та добрі вчинки на благо свого народу чи інших людей.

Не можна стати героєм не жертвуючи чимось, не віддаючись цілком на благо ідеї, цілі, йдучи часом проти течії. Але при тому я не вважаю героями тих, хто робить навіть маленьке зло заради великого добра.

Герой – це той, хто робить вчинки по своїй волі, обдумано, не примусово, не випадково і не вимагаючи чогось взамін.

А ще я зрозумів велику різницю між героєм і людиною, яка зробила героїчний вчинок. Нема живих героїв. Але людина, героїчні вчинки якої стали нормою життя, не може жити інакше і у неї нема ні натяку на марнославство. Вона має потенційні шанси стати героєм, але через кілька поколінь. Така людина сама себе не вважатиме героєм.

Героїчні вчинки роблять багато людей щодня. Ми навіть не замислюємось, але вони вже змінюють світ у цю хвилину…

Віталік Критчак
13 років, м. Дрогобич

Хто такий герой

Кожна людина може робити героїчні вчинки, але не кожна за це буде вважатись героєм. У повсякденному житті людина робить багато героїчних вчинків. Всі великі вчинки починаються з маленьких, наприклад: поділитись з голодним другом канапкою, а згодом, може, і врятувати людині життя.

Наразі героєм вважається людина, яка свідомо жертвує собою заради майбутнього, інших людей, національної ідеї та народу і померла героїчною смертю. На сьогоднішній день живих героїв не має. Важко поголитись з тим, що живу людину не признають героєм лиш тому, що вона жива.

А якщо ця людина дуже багато зробила для України, її катували та вона вижила, хіба можна сказати, що вона не герой? Ви можете не погодитись з моєю думкою, але це твір в якому я висловлюю свої думки.

Україна багата на героїв. Візьмемо буквально декілька прикладів: Степан Бандера, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа або митець-герой Тарас Шевченко. Що ж їх об’єднує? Це зовсім різні люди, але в певні періоди часу у них була спільна ідея – Незалежна Вільна Держава, яку ніхто не посміє загарбати. У них присутні такі риси: ідейність, відвага, мужність, безстрашність. До прикладу Т. Шевченко. Він не боявся кайданів аби тільки творити, доносити через вірші та картини всю правду, що відбувалася. Ті ж С. Бандера, Б. Хмельницький, І. Мазепа. Хто з них боявся? Хто відступив? Ніхто. І незважаючи ні на що, вони несли свою ідею.

Взагалі за час таборування я дізналась дуже багато нового, отримала інформацію, яку навряд чи почула б у школі. Цей табір дуже яскравий та навчальний. У нас були чудові дебати та презентації.

Я вважаю, що ми повинні поважати національних героїв і брати з них приклад. Ми повинні загартовувати дух, характер і силу волі.

Анна Манделіна
 13 років, м. Дніпропетровськ

Хто такий герой

Герой – це людина, яка робить вчинки заради спільного блага. На мою думку, передумовою героїчного вчинку є жертва. Не важливо яка, але обов’язково жертва. Отже, будь-який героїчний вчинок є самопожертвою. Також справжній герой повинен вміти змінювати себе, наприклад звільнятись від поганих і шкідливих звичок. Тому тільки та людина, яка може змінити себе, може змінити світ, стати героєм.

Героєм не може бути людина, яка робить героїчні вчинки примусово, тому що це дії, які виконуються проти її волі. Отже, таких людей я не вважаю героями. Не визнаю героями я і тих людей, які заради великого добра зробили велике зло, тому що маленький гріх, навіть для блага, може потягнути за собою більший. Не можна визнати людину героєм, якщо вона жива, бо своїми діями після героїчного вчинку вона може спростувати все зроблене добро до цього часу.

Отже, героєм має бути людина, у всіх значеннях цього слова, яка має відзначатись високими моральними і духовними цінностями, яка не боїться піти на самопожертву заради добра.

Олександр Ткач
14 років, м. Хмельницький

Герой – хто він?

Герой – це відчайдушна, свідома людина, яка твердо йде до своєї мети, не боїться перешкод і живе духом патріотизму.

Герой – це свого роду безумець, який жертвує собою на благо святої мети. Свята мета – це вогник, який потрібно пронести через віки. Люди, які це осягнули і пройнялися цим, були готові покласти життя за неї, для блага суспільства.

Герої бувають різними, але щирих  і не фальшивих героїв поєднує поклик серця і велика самопожертва, яка вирізняє їх від інших і дарує стимул до наступних дій. До таких людей я відношу Степана Бандеру, Євгена Коновальця, Симона Петлюру, Романа Шухевича. Цей список можна продовжувати і далі, але я узагальню і скажу, що всі ці люди не бачили тернів перед собою, незламно йшли вперед і поклали голову за рідну країну.

Вірні сини України помирали за неї, за її честь, славу і незалежність. Кожен з них знав на що іде, свідомо наражав своє життя на небезпеку, але жодна перешкода не зупиняла. Душа рвалася у бій, щоб не заплямувати своєї честі і померти гордо за свою Батьківщину.

Отже, люди, які є прикладом для наслідування, ідеалом для майбутніх поколінь – істинні герої, які не зламались під натиском, не побоялись переслідувань, фактично перекреслили своє щасливе майбутнє на благо країни. Я вдячна таким людям і безмежно їх поважаю за вчинки і вважаю, що вони гідні називатися героями.

Марія Погорецька
15 років, м. Дрогобич

Хто такий герой

Життя людини – це рух. Кожен день починається з певної дії. Зранку встав, поснідав, зібрався до школи, на уроках дізнався щось нове, відпочив, допоміг, вивчив уроки, погрався, подивився телевізор, ліг спати… Це майже щоденний розпорядок.

Та іноді дія перетворюється у вчинок. Так, наприклад, не хочеться вчити уроки, а ти переміг лінь і досконало все вивчив. Міг пройти повз бабусю з важкими сумками, але  зупинився, жертвуючи часом виділеним на нову комп’ютерну гру, та допоміг старенькій. Це маленька перемога над собою і ти вже частково вважатимеш себе героєм. Та це героїзм власний, маленький, а є героїзм великий, безмежний, до якого варто прагнути, який необхідно наслідувати. Такий героїзм присутній у великих національних Героїв: Йосипа Сліпого, Романа Шухевича, Степана Бандери, Тараса Шевченка та багатьох інших. Мусимо пам’ятати, що воїни відали життя за свій народ, а отже і за нас. Бо сказав Ісус Христос: «Не має більшої любові над тим, коли хтось життя своє віддасть за ближніх своїх».

А ще геройство є там – де є любов до Батьківщини.

Національний Герой є для нас джерелом незламного духу, тому шануймо наших героїв і вчимось від них найголовнішого – наповнювати свої душі їхнім геройським духом.

Оля Орінко
13 років, м. Бобринець

Хто такий герой?

Кожна людина – окрема особистість. Науковці ще довго не зможуть осягнути таємниць людського мислення та вчинків, адже у людини є право вибору, яке кожен використовує на власний розсуд.

Дуже важко пояснити чому людина зробила так, а не інакше, але важливо щоб цей вибір був правильним, обдуманим, бо навіть дрібні вчинки формують людину як особистість, творять її життя. Героїчний вчинок – гарний приклад зрілого, обґрунтованого поступку та головне те, що це не тільки означає віддати своє життя, пожертвувати волею. Людина має розуміти, що героїчні вчинки ми можемо зустріти і в буденному житті.

Усе велике починається з маленьких кроків. Чи багато нам вартує поділитись бутербродом із другом, пожертвувати своїм вільним часом заради нього, допомогти бабусі, поступитись місцем в автобусі? А піти на такий крок як донорство? У таких справах ми також частково є героями, ми формуємо з себе таку постать, вчимося бути нею. Це тільки початок, а щоб стати справжнім героєм потрібно жити цією думкою, прагнути до неї, йти на самопожертву заради поставленої мети, заради блага інших.

Прикладом ідеального героя можна навести багато історичних постатей таких як Степан Бандера. Він все своє життя присвятив Україні. Кожен новий день він розпочинав з думки про незалежність, про волю. Степан, коли був за межами Батьківщини в неволі, ризикував своїм життям, переймаючись загальною проблемою українців. Він пожертвував життям своїх близьких, що було важким ударом для нього, та поклав своє життя в боротьбі за правду. Степан Бандера – одна з не багатьох вражаючи героїчних постатей, він – герой України.

Окрім образу войовничого героя перед нами постає також образ героя-митця. Герой-митець – це людина, що надихає та спонукає своїми творами на героїчні вчинки, чи ж сама виявляє стійкість, витримку, цілеспрямованість.

На мою думку, героєм-митцем можна вважати Тараса Шевченка, тому що це людина величезної витримки, сили волі та цілеспрямованості. У часи кріпацтва, дуже важко було діяти супроти державної системи. Саме Т. Шевченко зміг віднайти сенс життя і не лише сам вірив у краще майбутнє, а своїми творами вносив надію у серця інших. Він творив у неволі, у засланні. Хоч і пройшло багато років від часу життя великого генія, але він не помер, бо він – народний герой, що вічно живе у серцях українців.

Отже, потрібно йти далі, прагнути до нових звершень, адже в цьому полягає сенс життя. Не можна сидіти і чекати – потрібно діяти, але з розумом, заради добра. Не обов’язково віддати своє життя і стати всесвітньо відомим героєм, можна почати з маленького, стати героєм спочатку для себе. Це все реально, лише важливо повірити у себе. Як сказав відомий письменник Олег Ольжич:
«Захочеш – і будеш, в людині, затям, лежить не відгадана сила!»

Ірина Ткач
14 років, м. Хмельницький

Хто такий герой?

На мою думку, герой – це та людина, що робить все заради великої мети, навіть жертвуючи чимось важливим для себе.

Героєм можна вважати тільки того, хто здійснює героїчні вчинки за своїм бажанням, а не під примусом чи тиском з боку когось іншого.

Я думаю, що героєм не може бути людина, яка робить зло, навіть якщо їй здається, що від цього щось зміниться на краще. Тут можна навести цитату: «Лише великого повинен бажати той, хто прагне перемог».

Героїчні вчинки – це самопожертва, оскільки герой віддає своє життя заради спільного блага. В СРСР поняття «герой» було кардинально змінене. Визначення таке як «герой труда» - абсурд, який придумала радянська влада, намагаючись зробити з українців безбатченків і «робочих бджіл».

Героїчні вчинки може робити щодня кожна людина, кинувши палити, переставши вживати погані слова і т.д., бо тільки змінивши себе, ти зможеш змінити на краще світ.

І наостанок скажу, що немає живих героїв. Навіть якщо людина прожила життя героя та ще жива, вона ще може все знівелювати якимось поганим вчинком. А людину, що коїть зло я не вважаю героєм.

Тарас Маслич
13 років, м. Київ

Герой – хто він?

«Герой», «героїчність» – усі слова схожого характеру досить часто можна почути з уст людей, які вживають їх у прямому і непрямому сенсі, безумовно, розуміючи кожен по-своєму. Я впевнена, що універсального пояснення цьому поняттю ніколи не буде, проте є загальновизнані герої, тож спробую знайти своє пояснення.

Герой – це людина, що йде на самопожертву заради блага інших, проте можна ще багато чого додавати. Життя героя мусить бути суцільним прикладом для наслідування. Тут хотілося б згадати ще один аспект: оцінюючи діяльність будь-якої історичної особистості, треба «вклинюватись» в ту епоху в якій вона жила і творила. Яскравим прикладом цього стало для мене життя княгиня Ольга, видатних вчинків якої я раніше не помічала, оскільки не зважала на час її правління. І хоч я особисто не вважаю життя Ольги в усьому достойним наслідуванням, визнаю героїчність її вчинків – введення єдиної податкової системи, централізація влади і об’єднання держави.

І тут хотілось би згадати ще один аспект – моральні цінності. Як не крути, будемо завжди розуміти світ з позиції свого світогляду, який ґрунтується на моральних засадах і чеснотах на яких нас виховано. Спробую пояснити на елементарному прикладі: Степан Бандера в моєму розумінні герой, людина, вчинки якої цілком достойні повторення іншими. Та, якщо взяти людину для якої община і родина – найголовніші речі, а поняття «національна свідомість» – порожній звук, то вона ніколи не визнає Бандеру героєм, адже зрозуміти і визнати героєм ту людину, яка заради «якоїсь» держави і акту її відновлення прирекла на трагічну участь себе і свою родину. Тож питання цінностей і поглядів залишається.

Герой… Хто він? Кожен все одно знаходить свою відповідь, проте, дай Бог, щоб як казала Леся Українка: «Геройство мусить мати нагороду…» і найголовніше, щоб це визнавали люди.

Христина Мельник
14 років, м. Київ

Герой – хто він

Герой – це особа, яка завжди працює щоб визволити свою країну. Він бажає добра своїй батьківщині і вважає це важливішим за своє життя. Герой мусить бути мудрим, безстрашним та не дозволяти, щоб щось його затримало у досягненні мети.

Україна має багато героїв, на приклад: Тарас Шевченко, Степан Бандера, Роман Шухевич, Іван Мазепа та багато більше. Всі ці герої допомагали Україні у небезпеці. Вони відали своє життя заради того щоб Україна була вільною.

Герой може бути поетом, письменником, композитором чи вояком. Без таких героїв та Україна де ми тепер живемо не буде існувати. Україна була б напевно сьогодні під Росією. Ми всі би розмовляли по-російськи, а СУМу, ПЛАСТу ті інших організацій б не існувало. Все що ми маємо тепер є завдяки героям. Вони мали ідею як Україна повинна виглядати і вони бились до смерті щоб це справді сталось.

Герої є причина що ми є такими українцями сьогодні. Їхня любов до України була така сильна, що вони були готові на все аби Україна була вільною. Тому навіть якщо наші герої не є героями для Росії чи Польщі, ми ніколи їх не забудемо.

Оксана Бігун
14 років, Гошен, США

Хто такий герой?

Цього року таборування було надзвичайно пізнавальним. Кожен дізнався про видатних людей, які виявляли хоробрість і самовідданість і вони мають повне право називатися героями. Я не тільки ще раз переконалась у героїчності багатьох історичних постатей, а й відкрила для себе нових людей, не настільки відомих, проте не менш цікавих.

Для мене особисто героями завжди були жінки, котрі йшли на самопожертву заради Батьківщини на рівні з чоловіками. Найбільш цікавими особистостями є Олена Степанів – перша жінка січовий стрілець, яка пережила битви, ув’язнення і катування, Леся Українка, яка писала вірші, незважаючи на тяжку хворобу, Алла Горська, яка, незважаючи на владу, втілювала національні ідеї в картинах. Усі вони зробили вагомий внесок у розвиток і становлення Батьківщини.

Не менш видатна жінка Ліна Костенко дуже вдало написала про нелегку жіночу долю:
І тільки злість буває геніальна.
Господь, спаси мене від доброти!
Така тепер на світі коновальня,
що треба мати нерви, як дроти.
А нерви ж мої, ох нерви,
струни мої, настренчені на епохальний лад!
А мені ж, може, просто хочеться щастя,
тугого і солодкого, як шоколад.
Ну, що ж, епохо, їж мене, висотуй!
Лиш вісь земну з орбіти не згвинти.
Лежить під небом, чистим і високим
холодний степ моєї самоти.
Козацький вітер вишмагає душу,
і я у ніжність ледве добреду.
Яким вогнем спокутувати мушу
хронічну українську доброту?!
А по ідеї: жінка ж - тільки жінка.
Смаглява золота віолончель.
Справляло б тіло пристрасті обжинки
колисками і лагодом ночей.
Була б така чарівна лепетуха,
такі ото б улучила слова,
що як по змісту, може, й в’януть вуха
а як по формі - серце спочива.
Хто ж натягнув такі скажені струни
На цю, таку струнку, віолончель,
що їй футляр - усі по черзі труни
вготованих для музики ночей?!
І щось таке в мені велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось таке в мені болить,
що це і є, напевно, Україна.   

Роксолана Макар
14 років, м. Київ

Герой. Хто він?

На мою думку герой – це людина, яка віддала своє життя на благо інших. Часто ми говоримо, що коли людина пожертвувала свій час, принципи, останній бутерброд вона стає героєм. Ні! Це дрібні жертви. Справжній герой сам стає жертвою. Бере удар на себе і робить з себе мішень. В нього є певна мета і він стрімко йде до неї, незважаючи ні на що, навіть на своє власне життя. Героїв об’єднує мета до якої кінець кінцем вони прийшли всі разом, загинувши героїчно, кожен по-своєму. Але це не означає, що в цю хвилину треба сліпо йти кудись в «гарячу точку» і гинути невідомо за що. Щоб стати героєм треба вірити в те, що ти робиш, в ту ідею заради якої ти працюєш. Бо без віри в свою справу нічого путнього ти не зробиш. Герої, щоб стати такими довго йшли по тернистому шляху.

Настя Миколюк
13 років, м. Тернопіль

Герой – хто він?

На таборі багато говорилось про те хто такий герой і дійшли до такого висновку, що герой – це особа, що свідомо йде на самопожертву, робить відчайдушні вчинки заради суспільства чи інших людей.

Герой повинен не лише вчинками, а й цілим життям показувати приклад іншим, бути взірцем для наслідування. Думки і наміри повинні бути світлими і добрими. Герой робить все безкорисно, не для себе, не для публіки. Він не боїться осуду, а просто діє.

Таких постатей в українській історії є багато і називати їх можна досить довго. Але не слід робити героя буденним і розкидатись цим словом. Адже герой – це людина, що обрана Богом.

Марія Лизак
16 років, м. Стрий